Чому медіа досі підживлюють стереотипи про жінок і як цьому запобігти
“Руслана в мінішортах та в бронежилеті приїхала на фронт”. “Дочка Клаудії Шиффер показала фігуру в купальнику”. “Ніколь Кідман засвітила стрункі ніжки в короткій футболці та нарвалася на критику”. Це приклади реальних заголовків українських медіа, які часто маніпулюють стереотипами, говорячи про жінок. І в такий спосіб їх підживлюють, можливо навіть несвідомо.
Замість розповідей про жінок як професіоналок, лідерок чи експерток, їх зводять до ролей “гарненької картинки”, “турботливої дружини” або “матусі”.
Як це працює
- Зовнішність важливіша за справи
Згадаємо випадок з Русланою Лижичко. У липні 2023 року вона поїхала на Донеччину, щоб підтримати військових і закликати до надання Україні літаків F-16. Але що зробили деякі медіа? Заголовки кричали про її мінішорти й бронежилет. Аудиторія почала обговорювати не її меседж, а її одяг. Так медіа допомагають зміщувати акценти та нормалізувати об’єктивацію.
- “Тендітні квіточки” замість професіоналок
Українські журналісти часто можуть вживати зменшувально-пестливі форми, коли говорять про жінок: “тендітна ведуча”, “струнка депутатка”, “усміхнена посадовиця”. Водночас чоловіки в таких контекстах – “професіонали”, “лідери”, “експерти”. Таку форму заголовків можуть використовувати, щоб збільшити кількість переходів на матеріал. Але, на жаль, у результаті громадськість і далі сприймає жінок несерйозно та ще більше приписує їм інфантильність і дитинність.
- Сексизм в українських новинах
За даними ІМІ, 48% українських онлайн-медіа публікують сексистські, дискримінаційні та стереотипні матеріали щодо жінок. У цих текстах найчастіше згадується особисте життя жінок, а не їхні професійні досягнення. Через це суспільство часто недооцінює їхню роль у важливих процесах. Стереотипний підхід створює уявлення, що жінка має бути насамперед “доброю мамою” чи “гарною дівчиною”, а не успішною професіоналкою. Така практика підтримує гендерні бар’єри та стримує жінок від досягнення високих результатів у своїй роботі.
- Жінки в медіа є, але на другому плані
Хоча у сфері телебачення та радіо працює понад 50% жінок, керують великими медіахолдингами переважно чоловіки. У результаті погляд жінок рідше представлений у новинах, а головні експертні думки все ще належать чоловікам. Про що, зокрема, свідчить дослідження Інституту масової інформації щодо гендерного балансу в регіональних медіа. Все це створює викривлену картинку, де події висвітлюють переважно чоловічі голоси, а жінки часто залишаються позаду. Така ситуація погіршує рівність та відображає гендерні стереотипи, коли думки жінок не сприймаються як рівнозначні чоловічим, навіть якщо вони не менш професійні та компетентні.
- Війна та нові стереотипи
Українські медіа під час війни часто зображують жінок у двох амплуа: або берегиня, яка чекає вдома, або волонтерка, що готує їжу й плете сітки. Таке подання створює обмежене уявлення про роль жінок у війні. Насправді ж у ЗСУ служать понад 70 тисяч жінок, понад 5,5 тисяч – на передовій. Обіймають керівні посади у військовій адміністрації, працюють як аналітикині, лікарки, журналістки. Вони – важливі учасниці всіх процесів, але цих історій в інфопросторі не так багато. Замість демонстрації різноманіття жіночих ролей, медіа й далі дотримуються застарілих уявлень про жінок, обмежуючи їхні образи стереотипними уявленнями про роль у війні.
Що з цим робити
Попри сумну статистику багато організацій, журналістів/-ок та активістів/-ок уже працюють над тим, щоб зробити матеріали медіа збалансованішими та справедливішими щодо жінок. Ось кілька кроків, які допоможуть подолати стереотипи:
Змінювати фокус. Від обговорення зовнішності до обговорення досягнень. Дослідження показують: що частіше жінок зображають як експерток, то більше суспільство сприймає їх у цій ролі.
Переглянути мову. Слова формують реальність. Використання професійних і нейтральних термінів допоможе зменшити гендерну упередженість.
Розширювати експертний пул. Свідомо шукати жінок-експерток у різних сферах, щоб балансувати голоси чоловіків.
Підтримувати жінок у медіаіндустрії. Більше жінок на керівних позиціях означає більше контенту без стереотипів.
Критично ставитися до контенту. Глядачі/-ки та читачі/-ки теж можуть впливати на зміни: залишати коментарі, звертати увагу редакцій на сексизм у матеріалах, підтримувати незалежні медіа, які свідомо працюють над гендерною рівністю.
Підвищувати медіаграмотність. Навчатись аналізувати інформацію та розпізнавати маніпуляції – ключ до зміни медійної культури.
Анастасія Коваленко, комунікаційна експертка ГО “Інтерньюз-Україна”
Статтю створено в межах проєкту “Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації”, що втілюється ГО “Інтерньюз-Україна” за підтримки уряду Канади.
