“Цифрові платформи стали інструментом убивства українців”: Юрчишин закликав обмежити доступ дітей до соцмереж
Голова парламентського Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин виступив за запровадження вікових обмежень для користування соціальними мережами з боку дітей. Нині неповнолітні мають вільний доступ до платформ, які вже стали простором інформаційного та ідеологічного впливу, а іноді й реальної загрози.
Про це він заявив у своїй колонці для “Української правди”.
Юрчишин нагадав, що в Україні вже заборонено продаж алкоголю, тютюну та азартних ігор дітям, проте соцмережі на кшталт тікток і телеграм залишаються без жодного вікового контролю. За його словами, в умовах війни діти стали мішенню для пропаганди, вербування та цифрових маніпуляцій, але держава досі не має механізмів, які б їх захищали.
Він навів приклади країн, які вже реагують на виклики цифрової доби. Так, у жовтні 2024 року уряд Норвегії оголосив про підготовку змін до законодавства, що обмежать доступ до соцмереж для дітей до 15 років. А в листопаді 2024 року Австралія ухвалила закон, що встановлює мінімальний вік для створення акаунтів у соцмережах. Діти до 16 років зможуть реєструватися лише з дозволу батьків, а платформи мають запровадити реальні механізми перевірки віку. Передбачено перехідний період до грудня 2025 року, під час якого розроблятимуться технічні рішення, а порушникам загрожуватимуть штрафи до 49,5 мільйонів австралійських доларів. Водночас працює регулятор, який надає роз’яснення, як це має діяти на практиці.
Ініціативна група країн ЄС – Франція, Іспанія та Греція – також запропонувала ввести поняття цифрового повноліття. Згідно з ним діти до 15 років не зможуть користуватися соцмережами без згоди батьків. Пропонуються й технічні зміни: обмеження автозапуску відео, алгоритмічного затягування та персоналізації. Хоча ця ідея ще на етапі обговорення, вона свідчить про готовність країн ЄС реагувати на ризики, які становлять цифрові технології для дітей.
В Україні ж, як наголошує Юрчишин, досі немає жодних вікових обмежень для доступу до соцмереж. Він зазначив, що в тіктоці діти стикаються з фейками, мовою ворожнечі та маніпуляціями, а телеграм перетворився на майданчик для поширення наркотиків, реклами алкоголю й тютюну, а також на інструмент вербування й деструктивного впливу.
Відомі випадки, коли підлітків залучали до диверсій, підпалів авто військових і навіть до закладання вибухівки. У деяких ситуаціях діти гинули від власноруч встановлених вибухових пристроїв. Юрчишин вважає, що цифрові платформи вже стали засобом ведення війни проти України, зокрема – проти її наймолодших громадян. І це стало можливим, бо держава не запровадила жодних обмежень.
На його переконання, аргументи про “обмеження свободи слова” не мають сенсу в цьому контексті, адже свобода дитини полягає не в безконтрольному доступі до інформації, а в захисті від маніпуляцій, насильства та вербування.
Тож Юрчишин закликає розпочати в Україні публічне обговорення питання цифрового віку, реальної перевірки віку (наприклад, через застосунок “Дія”), технічних обмежень для дітей у тіктоці, телеграмі та на інших платформах, а також – відповідальності компаній за порушення.
Нагадаємо, що кожна третя дитина в Україні хоча б кілька разів протягом останнього року стикалась із ситуаціями, пов’язаними з ризиками сексуального насильства або експлуатації в мережі, але дорослим про це розповіли лише близько третини.
