Найбільший спротив фемінізму в Україні чинять у політиці та армії – дослідження “Гендер в деталях”
Феміністичні ідеї досі стикаються із серйозними перешкодами в Україні, зокрема в політиці та військовій сфері – там рівень спротиву сягає 82% і 75% відповідно.
Про це свідчать результати дослідження “Локальні феміністичні перспективи як важелі трансформації для сталого розвитку в Україні у контексті оборони, яка триває”, проведеного командою “Гендер в деталях”.
Дослідження відображає узгоджену оцінку учасниць щодо впливу та бар’єрів для феміністичних перспектив у різних сферах суспільного життя.
Так, респондентки, які брали участь у кількісному опитуванні, вважають, що попри значний тиск феміністичні ідеї вже мають помірний вплив на суспільство загалом (так вважають 67% опитаних). Найсприятливіше середовище – медіа, культура, освіта та громадянське суспільство, де рівень впливу перевищує 50%.
Серед основних опонентів фемінізму – консервативні сили, сексисти та релігійні організації. Натомість активісти та активістки, які захищають права жінок, залишаються головною силою підтримки. Водночас ключові суспільні гравці – держава, політичні партії, освітні установи й роботодавці – здебільшого ігнорують феміністичні підходи: понад половину респонденток вказали саме на це.
Дослідниці зазначають, що така невизначеність може мати й позитивний бік: за відсутності відкритої опозиції з боку держави та бізнесу в суспільства є шанс на поступову інтеграцію феміністичних політик без масштабного спротиву.
Результати кількісного опитування частково розходяться з оцінками експерток – активних представниць феміністичного руху. Вони вважають, що за останні 10–20 років фемінізм досяг суттєвого прогресу саме в політичній і військовій сферах завдяки законодавчим змінам, державним політикам і адвокаційним зусиллям. Однак на практиці ці досягнення нерідко залишаються непоміченими громадськістю через розрив між формальними змінами на національному рівні та їхньою реалізацією на місцях.
Експертки також наголошують, що негативне ставлення до фемінізму в суспільстві стримує публічне позиціювання публічних осіб як феміністок або союзників руху. Крім того, глибоко вкорінені гендерні стереотипи продовжують обмежувати участь жінок у війську, політиці, економіці та бізнесі, підтримуючи структурну нерівність в інституційних практиках.
Методологія дослідження ґрунтується на комбінованому підході, що поєднує кількісні (опитування 720 осіб) та якісні (20 експертних інтерв’ю та 5 фокус-групових дискусій) методи. Інструменти були узгоджені для порівняння даних за однаковими тематичними блоками. Також проводився аналіз відкритих джерел – державної статистики, результатів репрезентативних опитувань, законодавства та адвокаційних ініціатив феміністичного руху.
Нагадаємо, що Волинський прес-клуб спільно з мережею пресклубів і медіаорганізацій України провів гендерний моніторинг регіональних медіа 24 областей країни. За результатами дослідження, жінки зустрічаються в третині контенту: як експертки – 34%, героїні – 28,5%. Зокрема, у матеріалах друкованих ЗМІ цей показник для жінок-експерток становить 39%, а в онлайн-виданнях – 29%.
Читайте також: Відповідальність без свободи – рабство. Що спільного у воєнній агресії та обмеженні прав жінок
