Низькі зарплати та дискримінація: більш як половина ветеранів має проблеми з пошуком роботи
Понад 57% опитаних ветеранів і ветеранок, звільнених зі служби, стикаються з проблемами під час пошуку роботи.
Такі дані дослідження, проведеного Українським ветеранським фондом Мінветеранів спільно з платформою robota.ua.

Дослідження відбувалось у три етапи, а його результати, як кажуть автори, хоча не є репрезентативними, але відтворюють тенденцію з-поміж ветеранів і ветеранок та роботодавців.
Щодо кількості опитаних, то поцікавилися думкою більш ніж трьох сотень військових, звільнених зі служби, та 155 роботодавців. Додатково провели шість інтерв’ю з ветеранами та ветеранками, які мають досвід працевлаштування після звільнення зі служби. Серед колишніх військових майже половина і мали інвалідність.
Серед перешкод, про які розповіли понад 57% опитаних, основними були:
- невідповідність заробітної плати потребам (обрали 37,3%);
- проблеми з фізичним здоровʼям (36,3%);
- власний психоемоційний стан (25,5%);
- дискримінація (23,3%).
Перешкодою для щонайменше 7,5% та майже 5% стали недоступні робочі місця та міські простори.
Ветерани та ветеранки розповіли, що вищезгадані причини також змушували їх звільнятися з першого цивільного місця роботи, яке вдалося знайти після звільнення з війська.
Дослідники помітили, що проблеми з працевлаштуванням виникають попри ситуацію, коли роботодавці очікують, що працівники матимуть навички, які ветерани й так мають. У тих, хто звільнився з війська, переважно наявні так звані м’які навички, як-от швидка адаптація (73%), вміння надавати першу меддопомогу (67,4%) та працювати в команді (66,5%). Чимало (64,6%) кажуть, що після війська краще управляють людьми.
Опитані роботодавці, своєю чергою, шукають людей, які б без проблем працювали в команді (54,2%), легко пристосовувалися до нових умов (49%), мали критичне мислення (41,3%) й не мали б проблем зі спілкуванням (40,6%).

Уряд працює над тим, щоб роботодавці активніше впроваджували ветеранські політики для швидшої адаптації працівників. Нині такі принципи підтримали майже шість десятків компаній, однак, як показало дослідження, з-поміж опитаних роботодавців 34,2% не мають таких або вважають їх неефективними.
Серед тих, хто такі програми має, найбільше розповіли про курси перекваліфікації (32,9%), можливість вільного графіка роботи (22,6%), а також наявність програм психологічної підтримки (21,9%). Своєю чергою опитані ветерани та ветеранки кажуть, що їм бракує на роботі:
- можливості перекваліфікації (50%);
- квот для працевлаштування (49,7%);
- визнання військового досвіду як трудового (47,2%);
- додаткової освіти, психологічної підтримки й супроводу в працевлаштуванні (кожен варіант отримав близько 45%).
Щодо ідеї брати на роботу військових, звільнених зі служби, то роботодавці переважно підтримують її: понад 40% радше б працевлаштували ветерана, який має такі самі навички, як цивільні шукачі роботи. Водночас якщо кваліфікація ветерана чи ветеранки нижча, то роботу, ймовірніше, отримає цивільний кандидат чи кандидатка.


Дослідники звертають увагу, що роботодавці могли не лише ділитися своїми роздумами, відповідаючи на це запитання, але й давати соціально схвальні відповіді.
Нагадаємо, що уряд зіставлятиме військові та цивільні кваліфікації, щоб ветерани швидше адаптувалися до мирного життя.
Нині більш ніж половина українських ветеранів хочуть мати власну справу, щоб не стикатись із дискримінацією від роботодавців та інших колег. Якщо ж ветеран має інвалідність, то в цьому разі брак знань серед роботодавців призводить лише до більшої недовіри.
Загалом менш як 10% ветеранів та чинних військових планують пов’язати життя з армією після перемоги.