Реформа ВЛК: роботу комісій не контролюють ефективно, тож до війська надалі потрапляють непридатні до служби

Випадки, коли за результатами військово-лікарської комісії до бойових підрозділів у війську потрапляють люди із серйозними захворюваннями, становлять ризики для обороноздатності та збитки для держави. Утім, аналіз роботи ВЛК показав, що попри реформу комісії ефективного контролю за діями медиків немає. 

Такими є висновки дослідження, проведеного Медійною ініціативою за права людини. 

Ілюстраційне зображення. Фото: АрміяInform

В Україні існують два види військово-лікарських комісій: штатні, які підпорядковуються Міноборони, та позаштатні, що підпорядковані МОЗ. Комісій від МОЗ у 2025 році працює понад тисячу, на відміну від 759 у 2022-му.

Скриншот сторінки дослідження

Як з’ясувалось, МОЗ не веде єдиної статистики про роботу підпорядкованих відомству комісій та не стежить за тим, скільки військовослужбовців проходили лікування не через бойові травми чи захворювання.

“Також не фіксують кількості людей із серйозними хворобами, яких визнали придатними. Жодної затвердженої форми звітності немає”, – каже аналітикиня Медійної ініціативи за права людини та докторка юридичних наук Ірина Яковець.  

Позаштатні ВЛК працюють за програмою медичних гарантій, але не вдалося знайти відкритих даних про те, як обраховують витрати на їхню роботу. Аналітики, провівши спрощені підрахунки, кажуть, що фінансування на одну людину може становити: 

• 166 гривень 14 копійок у 2023 році; 
• 68 гривень 23 копійки у 2024 році; 
• 197 гривень у 2025 році.

Яковець звертає увагу на те, що цих грошей не вистачить навіть на обов’язкові аналізи. На прикладі однієї з областей, назви якої не наводять, аналітики показали, яким може бути брак фінансування. 

Загальні витрати на роботу позаштатних ВЛК за роками в одній з областей України. Скриншот сторінки дослідження

Витрати на проходження однією людиною ВЛК в одній з областей України. Скриншот сторінки дослідження

Реформа ВЛК вплинула, зокрема, на те, що побільшало людей, яких визнають придатними до служби. Водночас майже не змінюється кількість військовозобов’язаних, придатних до служби, наприклад, у військових частинах забезпечення й ТЦК та СП. 

Аналітики припускають, що причиною цього став наказ МОЗ № 402, яким уряд дозволив визнавати придатними людей з низкою таких хвороб, як залежності, хронічні вірусні гепатити з помірними порушеннями функцій, ВІЛ та інші.

Разом з цим за понад три роки повномасштабної війни центральна лікарська комісія (ЦВЛК), що може переглядати рішення інших, не ухвалила жодного висновку про непридатність. У більшості з переглянутих висновків військовозобов’язані ставали придатними до служби. 

“Подібний стан справ не свідчить про те, що в Україні збільшилася кількість військовозобов’язаних, які не мають захворювань, що перешкоджають проходженню служби… Враховуючи значну кількість випадків ухвалення ВЛК рішень про непридатність, які надалі переглядає ЦВЛК, сумнівною видається відсутність помилок під час визнання непридатних військовозобов’язаних придатними”, – кажуть дослідники. 

Проблемним є також питання часу, відведеного на проходження ВЛК. Офіційно процедура має тривати для військовозобов’язаних до 10 діб, а для військовослужбовців – до 15 діб. Однак торішні перевірки столичних комісій показали, що цей строк на практиці не перевищує двох-трьох днів. У медіа за роки, що йде велика війна, можна знайти згадки, коли комісії на ухвалення рішення потрібно було кілька годин.

“МОЗ має звертати увагу не стільки на дотримання мінімального строку проходження ВЛК, скільки на ґрунтовність та якість медичного огляду”, – радять дослідники. 

Через обмеження в часі лікарі користуються діагнозами, поставленими раніше іншими медиками, щоб вирішити, чи придатна до військової служби людина нині. 

“Якщо людина проходить ВЛК упродовж кількох годин, то вона фактично позбавлена можливості подати довідки (які мали б підтвердити чи спростувати скарги на стан здоров’я. – Ред.)”, – звертають увагу правозахисники. 

За понад три роки повномасштабної війни на роботу ВЛК надійшло відносно небагато скарг, але аналітики припускають, що це свідчить не так про ефективність роботи, як про неефективність процедури оскарження висновків. Окрім цього, через темпи мобілізації людина може не встигнути оскаржити висновок.  

Кількість скарг на роботу ВЛК. Скриншот сторінки дослідження

Призов тих, хто має серйозні захворювання, становить ризики й невиправдані витрати як для окремої людини, так і для обороноздатності держави загалом.

“Попри офіційні положення, у військових колективах можуть виникати упередження щодо осіб з ВІЛ, туберкульозом чи гепатитами, наркоспоживачами, що впливає на морально-психологічний клімат та ефективність служби”, – наводять один із прикладів дослідники. 

Колишня бойова медикиня та начмед батальйону, а зараз керівниця Патронатної служби 47 ОМБр Катерина Цимболинець під час презентації дослідження розповіла про ситуацію з власної практики, коли тільки на передовій виявилось, що до війська призвали чоловіка з психічним розладом. 

“Ми забрали його з позицій, почали розмовляти, і після консультації з психотерапевтом виявилось, що в ньому живе чотири різні особистості. Ми пройшли кілька кіл госпіталізації у психоневрологічній лікарні та відправленні його назад, перш ніж нам вдалося визнати його непридатним. Він становить загрозу і для себе, і для побратимів”, – говорить вона.

Головною проблемою призову непридатних для військової служби людей є ризик для їхнього життя та здоров’я. До прикладу, якщо в бійця чи бійчині із залежністю немає доступу до замісної терапії, то це може спричиняти важкі стани і чи змусить вжити речовини, від яких з’явилася залежність, а це вплине на виконання завдань. 

Крім того, перерва в лікуванні та стрес можуть спричинити ситуацію, коли стара терапія перестає працювати, що в найгіршому разі може закінчитися смертю. 

Якщо військовослужбовця із захворюваннями скеровують на лікування, то це оплачує держава. 

У підсумку люди, які зіткнулися з порушеннями на ВЛК чи лишилися без лікування під час служби, можуть подавати позови до суду, зокрема Європейського суду з прав людини. За його рішеннями уряд буде зобов’язаний сплачувати багатотисячні компенсації потерпілим.

До прикладу, уряд за рішеннями ЄСПЛ виплачує компенсації колишнім засудженим, яких тримали в нелюдських умовах за ґратами.

Ілюстраційне зображення. Фото: yug.today

Автори дослідження підготували низку рекомендацій для Міноборони та МОЗ, щоб виправити наявну ситуацію. Серед рекомендацій: 

• зробити так, щоб військові з потребою в лікуванні мали доступ до терапії, зокрема в частинах та під час ротацій; 
• вивчити питання, чи доцільно та на яких підставах можна демобілізувати або скерувати з фронту до місця, де можна отримати лікування, бійців та бійчинь, які цього потребують; 
• внести зміни до порядку скерування військовослужбовців на ВЛК під час служби, щоб до бойових підрозділів не потрапляли люди, яким потрібне безперервне лікування; 
• проаналізувати рішення судів щодо порушень ВЛК, щоб підготувати якісні зміни до роботи комісій;
•  передбачити можливість звільнитися зі служби, якщо на це є медичні показання в разі загострення хвороб; 
• у нормативних актах щодо мобілізації прописати чіткі положення про лікування ВІЛ та наркозалежності; 
• переглянути наказ МОЗ № 402, що дозволив визнавати придатними тих, хто мав до цього статус обмежено придатного; 
• визначити критерії якості роботи ВЛК та зробити так, щоб цих вимог дотримувались; 
• розробити єдину форму звітності для штатних та позаштатних комісій;
• передбачити відеофіксацію процедур під час проходження комісій, якщо людина надала на таке згоду; 
• удосконалити законодавство про відповідальність за неповне (неякісне) проходження ВЛК або в ситуаціях, коли перевірку взагалі не проводили;
• навчати лікарів проводити медогляд гуманно, щоб військовослужбовців чули, коли вони скаржаться на стан на здоров’я; 
• переглянути вартість послуг у межах пакета медгарантій, за яким працюють позаштатні ВЛК; 
• забезпечити доступ до психологічної допомоги для людей із хронічними захворюваннями, щоб вони могли легше адаптуватись у військовому середовищі; 
• покращувати знання військовослужбовців, щоб зменшити стигматизацію побратимів та посестер.

Заклик правозахисників до того, щоб внести зміни до роботи ВЛК, підтримали в Національній Асамблеї людей з інвалідністю України. 

“Той, хто за станом здоров’я не допоможе на полі бою, повинен мати змогу підтвердити це результатами якісного медичного огляду, не зіштовхуючись із приниженням, зневірою чи бюрократичними перепонами, щоб ефективно працювати в тилу, бути корисним на своєму місці”, – наголосили там. 

Переглянути дослідження можна за посиланням. 

Нагадаємо, що парламент у першому читанні підтримав ідею, щоб очільники ТЦК та члени ВЛК відповідали за призов до війська непридатних. 

Фотографія обкладинки: фейсбук-сторінка Полтавського обласного ТЦК та СП